Заборонена Мечеть (Аль-Масджід аль-Харам) знаходиться в Мецці, в місті на західній стороні Аравійського півострова, і має численні чесноти, включаючи наступні:
Двері Кааби розписані аятами із Священного Корану. .
Кааба - кубоподібна будівля, що знаходиться в центрі Забороненої Мечеті в Мецці.
Це напрямок, до якого мусульмани за наказом Аллаха обертаються для звершення молитви, а також під час деяких інших видів поклоніння.
Вона була збудована пророком Авраамом і його сином Ісмаїлом, які слідували наказу Аллаха. Кілька разів протягом історії її перебудовували.
Як говориться в Корані: “I ось Iбрагiм з Iсмаїлом заклали основу Дому: «Господи наш! Прийми вiд нас, воiстину, Ти — Всечуючий та Всезнаючий!”. (Сура Аль-Бакара, 2: 127)
Пророк Мухаммад (мир йому і благословення Аллаха) особисто брав участь у закладенні Чорного Каменю разом із різними мекканськими племенами, коли влні відновлювали Каабу.
Абу Зарр (хай буде вдоволений ним Аллах), один із благородних сподвижників Пророка (мир йому і благословення Аллаха), якось запитав його: «О Посланець Аллаха, яку мечеть було збудовано першою?» Він відповів: «Заборонену мечеть [в Мецці]». Абу Зарр знову запитав, «А яку після цього?» Він відповів «Мечеть аль-Акса [в Єрусалимі]». «Який час минув між цими побудовами?», - поцікавився Абу Зарр. «Сорок років», відповів Пророк (мир йому і благословення Аллаха). «Де б ви не були у час, коли вас застане молитва», - продовжив він, - «виконуйте молитву, адже чеснота полягає у тому, щоб виконувати їх у належний час». (Сахіх Аль-Бухарі: 3186, Сахіх Муслім: 520)
Пророк (мир йому і благословення Аллаха) сказав: «Одна молитва у цій моїй мечеті [в Медині] краща, ніж тисяча молитов у будь-якій інший, крім Забороненої Мечеті [в Мецці], і одна молитва в Забороненій Мечеті краща, ніж сто тисяч молитов в іншому місці». (Сунан Ібн Маджаг: 1406; Муснад Ахмад: 14694)
Як говориться в Корані: «Менi наказано тiльки поклонятися Господу цього мiста, Який зробив його забороненим. Йому належить кожна рiч! I менi наказано бути вiдданим [Йому]». (Сура Ан-Намль, 27:91)
Цей аят дає зрозуміти, що Аллах оголосив Мекку святилищем і, таким чином, заборонив людям здійснення несправедливості у ній, пролиття крові, полювання та виривати рослинність чи дерева.
Пророк (мир йому і благословення Аллаха) якось зауважив: «Аллах, а не люди, зробив Мекку забороненою. Тому будь-яка людина, яка вірить в Аллаха і в останній день, не повинна проливати кров у ній». (Сахіх Аль-Бухарі: 104; Сахіх Муслім: 1354)
Один із сподвижників Пророка (мир йому і благословення Аллаха) одного разу сказав: «Я бачив, як Посланець Аллаха (мир йому і благословення Аллаха) сидів на верблюді на ринку аль-Хазура, говорячи: «Присягаюся Аллахом, ти – найкраща і найдорожча з усіх земель для Аллаха. Якби я не був вигнаний, то ніколи б не залишив тебе». (Сунан Ат-Тірмізі:3925; Ан-Насаї ас-Сунан аль-Кубраа: 4252)
обов’язковим для всіх, хто має змогу його виконати Авраам проголосив паломництво людям і вони стали виконувати його, йдучи навіть з далеких місць. Згідно пророчої традиції, всі пророки виконували хадж до Забороненого Дому. Що стосується наказа Аллаха Аврааму, то в Корані говориться наступне: «Проголоси людям хадж! Вони прийдуть до тебе пiшки й на втомлених верблюдах iз найвiддаленiших мiсць». (Сура Аль-Хаджж, 22:27)
Хадж – це релігійна подорож до Забороненої Мечеті в Мекку і її околиці з наміром виконати ритуали паломництва. Ця подорож включає в себе деякі справи, які робив Пророк (мир йому і благословення Аллаха). До них входить: стан ритульної заборони (іхрам), семикратне обходження Кааби (таваф), семикратне проходження відстані між пагорбами ас-Сафаа та аль-Марва (са’й), перебування в долині Арафа та кидання камінців у криниці в Міна (джамарат).
Хадж дає паломникам великі переваги, наприклад, вигошення єдності Аллаха, можливість заробити великодушне прощення, знайомство із братами та вивчення правил ісламу.
Обряди хаджу, зазвичай, виконуються між восьмим і тринадцятим днями місяця Зуль-Хіджа, дванадцятого місяця ісламського місячного календаря.
Семикратне обходження Кааби (таваф) - один зі стовпів хаджу та умри. .
Для виконання хаджу мусульманин повинен бути мукалляфом і мати можливість виконати його. Правова відповідальність (такліф) означає, що він повинен бути статево зрілим і мати здоровий глузд.
Можливість тут включає в себе здатність виконати подорож до Забороненої Мечеті, законними засобами і не ризикуючи особистою безпекою і майном. Це також означає, що він повинен мати достатньо матеріальних можливостей для здійснення подорожі і для забезбечення своєї родини усім необідним під час її.
Наприклад: людина, яка не має додаткових коштів для покриття потреб своєї родини під час подорожі у хадж, не мусить виконувати його.
Йому також не потрібно заощаджувати та збирати кошти, аби виконати хадж. Однак, слід виконати хадж, як тільки буде на те фінансова та фізична змога.
Щоб виконати хадж, з жінкою має бути супроводжуючий законний чоловік або будь-який чоловік із її родичів, з яким їй не можна одружуватись через тісний кровний зв’язок (махрам). Наприклад, її батько, дід, син, онук, брат, племінник чи дядько. (Стор. 207)
Тим не менше, якщо жінка виконає хадж без махраму і в цьому не буде жодної небезпеки, то її хадж є дійсним і зараховується.
Людина, яка хоче виконати хадж чи умру, повинна дізнатись про ісламські закони щодо них. .
Виконання хаджу має такі переваги:
Тим не менше, ці та інші заслуги врахуються тільки тому, хто виконав його виключно заради Аллаха, і слідував Посланцю Аллаха (мир йому і благословення Аллаха).
Хадж має великі цілі як для людини, так і для суспільства. Саме тому Всевишній Аллах, після того, як повідомив про жертовну тварину, яку паломник має зарізати, сказав: «Нi м’ясо їхнє, нi кров їхня не досягають Аллаха, але Його досягає ваша богобоязливiсть». (Сура Аль- Хадж, 22:37) Пророк (мир йому і благословення Аллаха) також говорив про це: «Обходьте Каабу, ходіть між пагорбами ас-Сафа і аль-Марва, та кидайте каменці у стовпи тільки в ім’я Аллаха». (Сунан Абу Дауд: 1888)
Ці цілі включають в себе наступне:
Це досягається, коли паломники полишають всі види розкоші і прикрас, та носять простий безшовний одяг, який вказує на особливий обрядовий стан ритуальної чистоти (іхрам). Вони виказують загальну покору та смиренність перед Господом, позбавившись від всіх мирських турбот і занять, які можуть відволікти їх від повної відданості Йому. Все це веде до Його милості та прощення. Цей прояв повної покори найбільш яскраво видно в день Арафат, коли вони стоять перед своїм Господом, в страху і благоговінні, дякуючи Йому за незліченні милості і просячи Його про прощення за їхні гріхи.
Паломник вдячний Аллаху за виконання хаджу: за гроші та здоров’я, які Аллах дарував йому. Коли мусульманин здійснює задж, то він насправді демонструє вдячність Аллаху за ці два благословення. Він терпить великі фізичні труднощі і витрачає свої кошти, аби наблизитись до Аллаха, корячись Йому. Виказування подяки – це не тільки розумний, але й релігійний обов’язок.
Мусульмани із всіх куточків світу збираються на святій землі, відповідаючи заклику Аллаха. Вони знайомляться одне з одним, переступаючи расові, мовні та соцільні бар’єри. Вони єднаются в цьому братстві віри, яке об’єднує всіх мусульман в найбільший щорічний збір.
Хадж нагадує паломникам про день Воскресіння, коли всі люди будуть стояти перед Аллахом для остаточного суду. Коли паломники стоять на рівнині Арафат, після входу в стан іхраму, змінивши їхній звичайний одяг на шматок простої тканини, то виявляють свою готовність служити Аллаху. Вони споглядають незліченні товпи паломників, одягнених в однакове. Це нагадує їм про те, через що вони проходитимуть після смерті, і спонукає їх готуватися до майбутнього життя.
Паломники повторюють слова тальбії: Ляббейка Ллагумма ляббейк, ляббейка ля шаріка ляка ляббейк, інна ль-хамда ва н-ні’мата ляка ва ль-мульк, ля шаріка ляк (Ось я перед тобою, о Аллах, ось я перед Тобою! Ось я перед тобою, немає у Тебе рівних. Тобі належить вся хвала і вся покора, і тільки в Тебе вся влада. Немає в Тебе рівних». Одного разу, описуючи тальбію, один із сподвижників Пророка (мир йому і благословення Аллаха) назвав їх словами «чистого єдинобожжя». (Сахіх Муслім: 1218) Дійсно, чисте єдинобожжя виявляється у всіх без винятку обрядах Хаджу.
Людина, яка звершує хадж, повинна сім раз пройти між пагорбами ас-Сафа й аль-Марва
Умра, або мале паломництво (хадж - це велике паломництво), є поклонінням, яке складається із ритуальних практик, які виконуються тільки в Забороненій Мечеті, а саме: вхід у священний стан чистоти (іхрам), семикратне обходження Кааби (таваф), семикратне ходіння між пагорбами ас-Сафа і аль-Марва (са’й) і ритуальне зрізання волосся.
Ісламська постанова щодо умри: виконати умру обов’язково тому, хто може собі це дозволити, хоча б раз у житті, але рекомендується виконувати його за будь-якої нагоди.
Час її виконання: Вона може бути виконана в будь-який час протягом року, але за її виконання в місяць Рамадан, обіцяна особлива нагорода. Пророк (мир йому і благословення Аллаха) сказав: «Виконання умри протягом місяця Рамадан дорівнює (у винагороді) виконанню одного хаджу». (Сахіх Аль-Бухарі: 3186; Сахіх Муслім: 520)