Віра у посланців

Потреба людей у божественному посланні

Люди мають потребу у божественному посланні, яке б містило закони Аллаха, що будуть направляти їх на правильний шлях. Справді, божественне послання – це дух, світло і саме життям в цьому світі. Без послання світ був би заповнений мороком і людина занурилась би в темряву невігластва і помилок.

Саме тому Всевишній Аллах називає Своє послання “духом”, адже немає життя без духу. Як говориться в Корані: “Саме так, за наказом Нашим, Ми вiдкрили тобi дух. Ти не знав, що таке Писання, що таке вiра, але Ми зробили його свiтлом, яким вказуємо прямий шлях тим iз Наших рабiв, кому побажаємо! Воiстину, ти ведеш до прямого шляху”. (Сура Аш-Шура, 42:52)

Інтелект сам по собі здатний розрізняти між добром і злом. Але без одкровення і божественного послання він не може зрозуміти деталі такої різниці і не знає, як правильно звершувати поклоніння.

Отже, успіх і щастя можна досягнути тільки якщо слідувати вказівкам посланців Аллаха. Також не можна провести чіткої лінії між добром і злом, не слідуючи за ними. Таким чином, той, хто відкидає божественне послання, безумовно, проведе жалюгідне і убоге життя.

Це один зі стовпів віри

Віра в посланців Аллаха є одним із шести стовпів віри (іман). Як говориться в Корані: “Посланець увiрував у те, що зiслано йому вiд Господа його, а разом iз ним — вiруючi. Усi увiрували в Аллаха, в ангелiв Його, у книги Його, у посланцiв Його”. (Сура Аль-Бакара, 2: 285)

Цей аят пояснює, що ми повинні вірити в усіх посланців Аллаха, не роблячи відмінності між ними. Отже, ми не маємо вірити в деяких із них і відкидати інших, як це робили юдеї та християни.

Пояснюючи значення віри (іман), Пророк (мир йому і благословення Аллаха) сказав: “Це означає вірити в Аллаха, Його ангелів, Його книги, Його посланців, Останній день, і вірити в божественне передвизначення – як добре, так погане.” (Сахіх Муслім: 8)

Значення віри в посланців

Це означає мати тверде переконання, що Аллах відправив посланця до кожного народу і громади, закликаючи її членів поклонятися тільки Аллаху, не додаючи Йому рівних. Також те, що посланці Аллаха були правдиві, доброчесні, надійні і справедливі: вони всіма силами прагнули направити свої народи на правильний шлях і повністю передати послання Аллаха, не приховуючи, не залишаючи і не додаючи нічого до нього. Коран говорить: “Але ж обов’язок посланцiв — тiльки ясна звiстка” (Сура Ан-Нахль, 16:35)

Що включає у себе віра в посланців?

1. Віра, що їхні повідомлення насправді були від Аллаха і що Аллах відправив їх з одним й тим самим посланням:

поклонятися Єдиному Аллаху і уникати лжебогів. Як говориться в Корані: “До кожного народу Ми вiдсилали посланця: «Поклоняйтесь Аллаху та уникайте тагута!»” (Сура Ан-Нахль, 16:36) Закони щодо дозволеного та забороненого могли різнитися в посланнях різних пророків, залежно від того, які закони підходять народу краще. Як говориться в Корані: “Кожному з-посеред вас встановили Ми рiзнi закони й приписи”. (Сура Аль-Маїда, 5:48)

2. Вірити у всіх пророків і посланців. Ми віримо в тих пророків, яких Аллах назвав. Таких, як Ной, Авраам, Мойсей, Ісус і Мухаммад, мир і благословення Аллаха їм усім. Щодо тих, кого Він не назвав, ми віримо в кожного з них в цілому. Той, хто не вірить в послання одного пророка, вважаються тим, хто не вірить в них усіх.

3. Вірити у справжні слова, дії і чудеса пророків, згадані в Корані і в Сунні Пророка (мир йому і благословення Аллаха). Такі, як історії розлідення Червоного моря Аллахом для Мойсея.

4. Діяти згідно із законом, зісланим нашому Пророку Мухаммаду (мир йому і благословення Аллаха).

Деякі риси пророків

1. Вони - люди, і єдина різниця між нами і ними полягає в тому, що Аллах обрав їх, аби вони отримали Його одкровення і передали Його божественне послання. Як говориться в Корані: «I ранiше за тебе Ми вiдсилали чоловiкiв, яким давали одкровення». (Сура Аль-Анбійя, 21: 7)

Таким чином, вони взагалі не мають божественних атрибутів. Вони просто люди, яким притаманні ідеальна зовнішність і прекрасні моральні риси. Вони також є найбільш почесними людьми в своєму роді, мають здоровий глузд і ясну, переконливу мову, що дало їм право взяти на себе відповідальність передавати Божественне послання і нести тягар пророцтва. Всевишній Аллах обрав посланців з-посеред людей, аби вони були добрим прикладом і аби люди могли слідувати за ними, наскільки це можливо.

2. Аллах обрав їх з числа людей, аби вони могли передати Божественне послання людям. Як говориться в Корані: «Скажи: «Воiстину, я — така сама людина, як i ви. Тiльки вiдкрито менi, що Бог ваш — Бог єдиний. I хто сподiвається на зустрiч iз Господом своїм, то нехай робить добрi справи й не додає Господу своєму рiвного в поклонiннi!» (Сура Аль-Каф, 18: 110)

Це зрозуміло, адже Пророцтво не може бути досягнуте духовною чистотою або розумною логікою. Виконання цього завдання може бути визначено тільки божественною волею, і Аллах знає краще кого призначити Своїми Посланцями, як сказано в Корані: “Та Аллах знає краще, кому доручити Своє послання”. (Сура Аль-Анам, 6: 124)

3. Вони непогрішні. Тобто вони не помилялись при передачі послання Аллаха людям і говорили тільки те, що Аллах сказав їм.,
4. Насправді, вони були правдивими у своїх словах і вчинках. Як говориться в Корані: «Це ж те, що обiцяв Милостивий! Посланцi говорили правду!”.(Сура Йа. Сін, 36:52)
5. Терпіння і наполегливість: вони закликали до релігії Аллаха, сповіщаючи добрі новини і попереджаючи. На їх шляху були різні форми перешкод і труднощів, але вони терпляче зносили все, аби звисити слово Аллаха. Як говориться в Корані: «Терпи ж, як терпiли рiшучi посланцi.» (Сура Аль-Ахкаф, 46:35)

Знамення і чудеса посланців

Аллах підтримував Своїх посланців низкою знамень і чудес, аби довести істинність їх пророцтва.

Чудо (му’джіза) є екстраординарною подією в фізичному світі, що перевершує всі відомі людські або природні сили. Воно йде від пророків, за наказом Аллаха, аби підтвердити їхню місію як посланців Аллаха.

Приклади чудес включають в себе:

• Перетворення посоха Мойсея на змію
• Знання Ісуса про те, що люди їдять і зберігають у своїх домівках
• Розкол місяця для Пророка Мухаммада (мир йому і благословення Аллаха)

Віра мусульманина в Ісуса

1. Ісус був одним із найбільших і найшанованіших посланців Аллаха. Справді, він є одним з посланців Аллаха, яких описано в Корані, як тих, що мають “тверду рішучість”. Серед них – Мухаммад, Ной, Авраам, Мойсей, Ісус, мир і благословення Аллаха усім їм. Про цих пророків Коран говорить: “Ось Ми взяли завiт iз пророками: з тобою, з Нухом, з Iбрагiмом, iз Мусою та Iсою, сином Мар’ям. Ми уклали з ними суворий завiт”. (Сура Аль-Ахзаб, 33: 7)
2. Він був звичайною людиною, без якихось божественних атрибутів. Всевишній Аллах відправив його, аби вести дітей Ізраїлю і підтримав низкою чудес. Як говориться в Корані: “Воiстину, вiн — лише раб, якому Ми дарували Свою милiсть та зробили прикладом для синiв Iсраїла!”. (Сура Аз-Зухруф, 43:59) Він ніколи не говорив своїм людям, приймати його і його матір, Марію, за богів; він тільки сказав їм вчиняти так, як наказав йому Аллах: “Поклоняйтеся Аллаху, Господу моєму й Господу вашому». (Сура Аль-Маїда 5: 117)

Мусульмани вважають, що Ісус був одним із найкращих Посланців Аллаха, що в нього не було божественних атрибутів і він ніколи не був убитий чи розіп’ятий. .

1. Він був сином Марії, цнотливої, побожної і правдивої діви, яка цілковито присвятила себе поклонінню Аллаху. Вона народила Ісуса після зачаття дивом без участі батька (людини), як сказано в Корані: “Воiстину, Iса перед Аллахом схожий на Адама — Вiн створив його з праху, а потiм сказав тому: «Будь!» — i вiн є”. (Сура Аль Імран, 3:59)
2. Не було жодного пророка між ним і Мухаммадом (мир йому і благословення Аллаха). Насправді, Ісус дав благу звістку про пришестя Пророка Мухаммада (мир йому і благословення Аллаха). Як говориться в Корані: “А коли цей посланець прийшов iз ясними доказами, то сказали вони: «Це — очевидне чаклунство»!” (Сура Ас-Сафф, 61: 6)
3. Ми віримо в чудеса, які він здійснював з дозволу Аллаха. Таккі, як його здатність зцілювати прокажених, приведення мертвих людей до життя та розповіді людям про те, що вони їли і зберігати в своїх будинках, - все це з дозволу Аллаха. Аллах дав йому можливість творити такі чудеса, аби довести, що він був істиним Пророком, який прийшов із божественним посланням від свого Господа.
4. Людина не буде вважатися справжнім віруючим, якщо не вірить, що Ісус був рабом і посланцем Аллаха і рішуче не відкидає помилкові заяви, які юдеї роблять про нього. Ми повинні також рішуче заперечувати християнські вірування про Ісуса, які впали в оману, вважаючи його і його матір за богів, адже нема божества, гідного поклоніння, крім Аллаха. Християни ж стверджують, що він був сином Бога і приймають доктрину про Трійцю, посилаючись на Аллаха, як на “третього з трьох”. Славен Він і вище того, що вони говорять!
5. Він не був убитий чи розіп’ятий; замість цього Аллах підняв йогодо Раю. Насправді, Аллах дав зовнішність Ісуса іншому, в результаті чого всі повірили, що Ісус був розіп’ятий. Коран говорить про це так: «Та за слова їхнi: «Воiстину, ми вбили Iсу, сина Мар’ям!», але ж вони не вбили його та не розiп’яли, а це лише так здалося їм. Воiстину, тi, якi сперечаються про нього, перебувають у сумнiвi, i немає у них знання, а лише йдуть вони за здогадками. Справдi, вони не вбивали його. Це Аллах пiднiс його до Себе; Аллах — Великий, Мудрий! I, воiстину, серед людей Писання є такi, якi не увiрують в [Iсу] аж до смертi своєї. Тож у День Воскресiння вiн буде свiдком проти них!”(Сура Ан-Ніса, 4: 157-59)

Таким чином, Аллах захистив його і підняв на небеса. Він, врешті-решт, в кінці світу повернеться на землю, аби правити за законом Мухаммада (мир йому і благословення Аллаха). Потім він помре і буде похований. Після цього він буде відроджений, як і всі людські істоти. Як говориться в Корані: “Ми створили вас iз землi й у землю вас повернемо. А потiм iще раз виведемо вас звiдти!”. (Сура Та Га, 20: 55)

Віра в Мухаммада як Пророка і Посланця

• Ми вважаємо, що Мухаммад (мир йому і благословення Аллаха) був рабом і посланцем Аллаха; що він був кращим із усього людства, без винятку; що він був печаткою пророків і що не буде жодного пророка після нього. Він повністю передав божественне послання, покладене на нього, виконав свої пророчі обов’язки, щиро радив мусульманській громаді і прагнув досягти милості Аллаха,.
• Ми віримо, що він приписав підкорятися його наказам і уникати того, що він заборонив і від чого попередив нас. Ми повинні поклонятися Аллаху відповідно до його керівництва (сунни) і не приймати нікого, крім нього, за приклад. Коран говорить: “Посланець Аллаха — прекрасний приклад для вас, для тих, хто сподiвається на Аллаха, Останнiй День i часто згадує Аллаха”. (Сура Аль-Ахзаб, 33:21)
• Ми маємо виказувати до Пророка (мир йому і благословення Аллаха) більше любові, аніж до наших батьків дітей і всього людства. “Жоден з вас не буде істинним віруючим,” – Пророк (мир йому і благословення Аллаха) якось зауважив, – “доти, доки не полюбить мене більше, ніж своїх батьків, дітей та все людство” (Сахіх Аль-Бухарі: 15; Сахіх Муслім: 44). Тим не менше, справжня любов до Пророка (мир йому і благословення Аллаха) може бути втілена тільки через його Сунну. Справді, істинне щастя і повне керівництво не може бути досягнуте без покори йому. Як говориться в Корані: “Але якщо ви будете покiрнi, то пiдете прямим шляхом. Воiстину, Посланець повинен тiльки передати ясне послання”. (Сура Ан-Нур, 24:54)
• Ми повинні прийняти все, що він приніс нам від Всевишнього Аллаха, і дотримуватися Сунни. Як говориться в Корані: “Клянуся Господом твоїм, не увiрують вони, поки не вiзьмуть тебе суддею в тому, що викликає суперечку мiж ними. Тодi в душах їхнiх не знайдеться опору тому, що ти присудив, i вони цiлком пiдкоряться йому”. (Сура Ан-Ніса, 4:65)
• Ми повинні уникати непокори його наказам, адже це обов’язково призведе до випробувань, помилок і суворого покарання в майбутньому житті. Як говориться в Корані: “Тож нехай стережуться ті, які противляться його наказу, адже може їх спіткати спокуса чи болісна кара!” (Сура Ан-Нур, 24:63)

Особливості послання Мухаммада

Послання Пророка Мухаммада (мир йому і благословення Аллаха) має ряд особливостей, які відрізняють його від попередніх божественних послань:

• Останнє божественне послання. Як говориться в Корані: “Мухаммад — не батько когось iз ваших чоловiкiв, але Посланець Аллаха й Печатка пророкiв! Аллах про кожну рiч Знаючий!”. (Сура Аль-Ахзаб, 33:40)
• Воно скасувало всі попередні послання і закони, і, таким чином, жодна релігія не буде прийнята Аллахом після місії Мухаммада (мир йому і благословення Аллаха), за винятком ісламу.

Тільки дотримуючись вказівок Пророка Мухаммада (мир йому і благословення Аллаха), можна втілити справжню релігію у життя.

 Так само ніхто не буде допущений до Раю, якщо не слідуватиме йому (мир йому і благословення Аллаха), адже він був найпочеснішим із посланців Аллаха. Його громада (умма) є найкращою, яке колись було серед людства і його закон – найбільш повний із усіх божественних законів. Коран говорить: “Хто шукає iншої релiгiї замiсть iсламу, вiд того не буде прийнято, а в наступному життi вiн буде серед тих, хто втратив усе”. (Сура Аль Імран, 3:85) Пророк (мир йому і благословення Аллаха) також сказав: «Клянусь Тим, у Чиїх Руках душа Мухаммада, кожен з цієї громади, юдей чи християнин, хто почує про мене і помре без віри в те, з чим я був відправлений, буде серед мешканців Пекла”. (Сахіх Муслім: 153; Муснад Ахмад: 8609)

• Воно зіслано для людей та джинів. Згадуючи заяви деяких джинів, які прийняли іслам, Коран говорить:

“О народе наш! Дайте вiдповiдь тому, хто закликає до Аллаха та увiруйте в Нього!” (Сура Аль-Ахкаф, 46:31) Звертаючись до Мухаммада, Аллах в Корані каже: 

 “Ми вiдiслали тебе до всiх людей як доброго вiсника й застерiгача, але ж бiльшiсть людей не знає!”. (Сура Саба, 34:28) У зв’язку з цим, Пророк (мир йому і благословення Аллаха) сказав: “Мене було піднесено над іншими пророками шістьма рисами: мені була дарована лаконічна мова; я був підтриманий страхом [аби ворогі боялися]; мені були дозволено брати трофеї; вся земля була зроблена для мене місцем очищення і місцем поклоніння; я був відправлений до всього людства; і мноб було закінчене пророцтво “. (Сахіх Аль-Бухарі: 2815; Сахіх Муслім: 523)

Мечеть Аль-Акса розташована в стародавньому місті Єрусалим. Їїа дуже поважають мусульмани. Це друга мечеть, побудована на землі, після Забороненої Мечеті в Мецці. І справді, Пророк Мухаммад (мир йому і благословення Аллаха), як і інші пророки, молився в ній. .