Полювання згідно з ісламським законом

Мусульманам дозволяється полювати на тварин і птахів, яких можна вживати в їжу і яких не легко зловити та вбити, включаючи травоїдних тварин, таких, як олені і дикі кролики.

Слід дотримуватися ряду умов для полювання на диких тварин, у тому числі таких:

  1. Мисливець має бути розумним і мати намір вполювати тварину. Таким чином, жертва, впольована язичником або божевільним, не є дозволеною.
  2. Тварина має належати до категорії тварин, яких не можна легко забити через те, що вони втікають від людини. Якщо, проте, тварину можна легко вбити, як, наприклад, овець і курок, то не допустимо полювати на них.
  3. Мисливська зброя має вбивати одразу, як стріла чи куля. М’ясо тварин, які загинули від чогось ще, наприклад, від великої ваги каменю, не модна вживати в їжу, за вийнятком, якщо вдасться забити тварину до її смерті.
  4. Слід вимовити ім’я Аллаха перш, ніж вистрілити із мисливської зброї.
  5. Якщо впольована тварина все ще жива, то її слід одразу забити.
  6. Полювання дозволене в ісламі тільки тоді, коли це необхідно для їжі. Відбирати життя тварини заради забави, не маючи наміру її їсти або отримати від неї якусь іншу користь, забороняється.

Етикет їжі і пиття

Аллах встановив ряд правил, що стосуються їжі і пиття. Вони, зазвичай, служать для реалізації певних божественних цілей, таких, як нагадування людям про щедрість Аллаха, захист їх від хвороб й уникання марнотратства й гордості.

Ці правила включають в себе наступне:

  1. Не їсти та не пити із золотого, срібного або позолоченого посуду, адже це є однією з форм марнотратства, яке руйнує серця бідних людей. Пророк (мир йому і благословення Аллаха) порадив: «Не пийте із золотого та срібного посуду, не їште із тарілок із золота та срібла, адже вони для невіруючих – в цьому світі, і для нас – в майбутньому.» (Сахіх Аль-Бухарі: 5110; Сахіх Муслім: 2067)
  2. Мити руки до і після їжі: Це особливо необхідно, якщо руки брудні або на них є залишки їжі.
  3. Промовляти ім’я Аллаха (тобто, казати “Бісмілляг”) перед вживанням їжі або перед питтям: Якщо, проте, людина забула згадати ім’я Аллаха на початку трапези і згадала про це тільки після того, як почала їсти, то слід сказати: Бісміллягі аввалігі ва ахирігі (Я починаю з ім’ям Аллаха на початку і в кінці)». Побачивши одного разу, що хлопчик не дотримується ісламського етикету їжі, Пророк (мир йому і благословення Аллаха) порадив йому: «Парубче, згадуй ім’я Аллаха, їж правою рукою і їж тільки те, що прямо перед тобою» (Сахіх Аль-Бухарі: 5061; Сахіх Муслім: 2022)
  4. Їсти і пити правою рукою: Пророк (мир йому і благословення Аллаха) сказав «Не їжте лівою рукою, адже шайтан їсть лівою рукою.» (Сахіх Муслім: 2019)
  5. Не рекомендується їсти або пити стоячи.
  6. Їсти із ближчої сторони тарілки, адже не ввічливо їсти з інших сторін тарілки, які ближче до інших людей. Радячи хлопчику, Пророк (мир йому і благословення Аллаха) сказав йому: «Їж тільки те, що прямо перед тобою ».
  7. Рекомендується підяти шматок, який впав додолу, очистити його, витерти з нього бруд і з’їсти його, аби не бути марнотратним.
  8. В жодному разі не критикувати їжу. Треба або хвалити її, або залишити її, нічого не сказавши. Пророк (мир йому і благословення Аллаха) ніколи не критикував їжу, яку пропонували йому; він їв, якщо йому подобалося; в іншому випадку, він залишав її, не виказуючи неприязні (Сахіх Аль-Бухарі: 5093; Сахіх Муслім: 2064).
  9. Уникати надміності в їжі, адже це, зазвичай, викликає різні захворювання і лінь, в той час як помірність набагато краща. Як одного разу зауважив Пророк (мир йому і благословення Аллаха): «Жодна людина не наповнює посудину гіршу, аніж свій шлунок. Кілька ковтків достатньо, щоб мати сили. Але якщо людина має їсти більше, то слід заповнити одну третину [свого] живота їжею, одну третину – напоєм і залишити одну третину для себе». (Сунан ат-Тірмізі: 2380; Сунан Ібн Маджаг: 3349)
  10. Висловлювати вдячність Аллаху, кажучи “Аль-хамду лілляг” (Вся хвала Аллаху) Можна, однак, додати наступні слова: Аль-хамду ліллягі ллязі ат’амані гезе, ва разаканігі мін ґайрі ль-хавлі мінні ва ля кувва (Хвала Аллаху, Який наділив мене цією їжею, без моїх на те зусиль).

Пророк (мир йому і благословення Аллаха) сказав: «Аллах задоволений своїм рабом, який їсть щось і хвалить Його за це; і який п’є і хвалить Його за це.» (Сахіх Муслім: 2734)