Полювання згідно з ісламським законом
Мусульманам дозволяється полювати на тварин і птахів, яких можна вживати в їжу і яких не легко зловити та вбити, включаючи травоїдних тварин, таких, як олені і дикі кролики.
Слід дотримуватися ряду умов для полювання на диких тварин, у тому числі таких:
- Мисливець має бути розумним і мати намір вполювати тварину. Таким чином, жертва, впольована язичником або божевільним, не є дозволеною.
- Тварина має належати до категорії тварин, яких не можна легко забити через те, що вони втікають від людини. Якщо, проте, тварину можна легко вбити, як, наприклад, овець і курок, то не допустимо полювати на них.
- Мисливська зброя має вбивати одразу, як стріла чи куля. М’ясо тварин, які загинули від чогось ще, наприклад, від великої ваги каменю, не модна вживати в їжу, за вийнятком, якщо вдасться забити тварину до її смерті.
- Слід вимовити ім’я Аллаха перш, ніж вистрілити із мисливської зброї.
- Якщо впольована тварина все ще жива, то її слід одразу забити.
- Полювання дозволене в ісламі тільки тоді, коли це необхідно для їжі. Відбирати життя тварини заради забави, не маючи наміру її їсти або отримати від неї якусь іншу користь, забороняється.
Етикет їжі і пиття
Аллах встановив ряд правил, що стосуються їжі і пиття. Вони, зазвичай, служать для реалізації певних божественних цілей, таких, як нагадування людям про щедрість Аллаха, захист їх від хвороб й уникання марнотратства й гордості.
Ці правила включають в себе наступне:
- Не їсти та не пити із золотого, срібного або позолоченого посуду, адже це є однією з форм марнотратства, яке руйнує серця бідних людей. Пророк (мир йому і благословення Аллаха) порадив: «Не пийте із золотого та срібного посуду, не їште із тарілок із золота та срібла, адже вони для невіруючих – в цьому світі, і для нас – в майбутньому.» (Сахіх Аль-Бухарі: 5110; Сахіх Муслім: 2067)
- Мити руки до і після їжі: Це особливо необхідно, якщо руки брудні або на них є залишки їжі.
- Промовляти ім’я Аллаха (тобто, казати “Бісмілляг”) перед вживанням їжі або перед питтям: Якщо, проте, людина забула згадати ім’я Аллаха на початку трапези і згадала про це тільки після того, як почала їсти, то слід сказати: Бісміллягі аввалігі ва ахирігі (Я починаю з ім’ям Аллаха на початку і в кінці)». Побачивши одного разу, що хлопчик не дотримується ісламського етикету їжі, Пророк (мир йому і благословення Аллаха) порадив йому: «Парубче, згадуй ім’я Аллаха, їж правою рукою і їж тільки те, що прямо перед тобою» (Сахіх Аль-Бухарі: 5061; Сахіх Муслім: 2022)
- Їсти і пити правою рукою: Пророк (мир йому і благословення Аллаха) сказав «Не їжте лівою рукою, адже шайтан їсть лівою рукою.» (Сахіх Муслім: 2019)
- Не рекомендується їсти або пити стоячи.
- Їсти із ближчої сторони тарілки, адже не ввічливо їсти з інших сторін тарілки, які ближче до інших людей. Радячи хлопчику, Пророк (мир йому і благословення Аллаха) сказав йому: «Їж тільки те, що прямо перед тобою ».
- Рекомендується підяти шматок, який впав додолу, очистити його, витерти з нього бруд і з’їсти його, аби не бути марнотратним.
- В жодному разі не критикувати їжу. Треба або хвалити її, або залишити її, нічого не сказавши. Пророк (мир йому і благословення Аллаха) ніколи не критикував їжу, яку пропонували йому; він їв, якщо йому подобалося; в іншому випадку, він залишав її, не виказуючи неприязні (Сахіх Аль-Бухарі: 5093; Сахіх Муслім: 2064).
- Уникати надміності в їжі, адже це, зазвичай, викликає різні захворювання і лінь, в той час як помірність набагато краща. Як одного разу зауважив Пророк (мир йому і благословення Аллаха): «Жодна людина не наповнює посудину гіршу, аніж свій шлунок. Кілька ковтків достатньо, щоб мати сили. Але якщо людина має їсти більше, то слід заповнити одну третину [свого] живота їжею, одну третину – напоєм і залишити одну третину для себе». (Сунан ат-Тірмізі: 2380; Сунан Ібн Маджаг: 3349)
- Висловлювати вдячність Аллаху, кажучи “Аль-хамду лілляг” (Вся хвала Аллаху) Можна, однак, додати наступні слова: Аль-хамду ліллягі ллязі ат’амані гезе, ва разаканігі мін ґайрі ль-хавлі мінні ва ля кувва (Хвала Аллаху, Який наділив мене цією їжею, без моїх на те зусиль).