Звершення молитви

  1. Намір Намір (ніят) є однією з умов молитви, без нього молитва не буде дійсною. Перш ніж стати до молитви, потрібно мати намір знести певну молитву, як, наприклад, молитву вечірню чи ночну молитву. Мусульманин не повинен вимовляти намір. Робити так - це помилка, адже ані Пророк (мир йому і благословення Аллаха), ані його сподвижники ніколи так не робили.
  2. Потім слід стати у благоговінні та смиренні, піднімаючи руки до рівня плечей або трохи вище. долоні слід розвернути у напрямку Кибли, і сказати: Аллагу акбар (Аллах Найвеличніший). Фраза “Аллагу Акбар” (такбір) – звеличення і прославлення Аллаха. Воістину, Аллах - вище усього. Він величніший за життя цього світу і величніший за всі його тимчасові бажання. Коли ми проголошуємо такбір, то залишаємо мирські турботи і земні бажання позаду, і звертаємось із великою пошаною і смиренністю до Всевишнього і Піднесеного Аллаха,
  1. Потім він кладе свою праву руку на ліву і складає їх собі на груди. Так слід тримати руки кожного разу, коли людина стоїть у молитві.
  2. Потім він читає вступне звертання: Субханака Ллагумма ва бі-хамдіка ва табарака-смука ва та’аля джаддука ва ля іляга ґойрук (Слава Тобі, о, Аллах; Тобі вля хвала, священне Твоє ім’я, висока Твоя влада, і немає Бога, гідного поклоніння, крім Тебе). Так говорити рекомендується, але це не є обов’язковим.
  3. Потім він говорить: А’узу бі-Ллягі мін аш-шайтані р-роджім (Шукаю захисту Аллаха від сатани, якого викинуто за межі Його милості).
  4. Потім він говорить: Бісмі-Ллягі р-Рахмані р-Рахім (В ім’я Аллаха, Милостивого, Милосердного).
  5. Потім він читає суру аль-Фатіха, найвеличнішу суру в Корані.
  • Аллах нагадав про Свою милість Пророку (мир йому і благословення Аллаха), зіславши йому аят: «Воiстину, Ми дарували тобi сiм повторюваних i великий Коран!» (Сура Аль-Хіджр, 15:87)
  • Мусульманин повинен знати її напам’ять, адже її читання в молитві є одним із стовпів молитви для тих, хто молиться наодинці або очолює молитву (імам). У молитвах аз-Зугр та аль-Аср аяти з Корану читаються тихо.
  1. Після читання сури аль-Фатіха або слухання її за імамом, слід казати: Амін, що означає «О, Аллах, дай відповідь на мої молитви».
  2. Після читання сури аль-Фатіха, слід читати іншу суру або аяти. У третьому та четвертому ракятах слід читати лише суру аль-Фатіха.
  • Сура аль-Фатіха і всі інші коранічні аяти, як правило, читаються вголос в молитвах аль-Фаджр, аль-Магріб та аль-Іша. Протягом дня, у молитвах аль-Зугр та аль-Аср, вони читаються тихо.
  • Усі згадування Аллаха, зазвичай, читаються у молитві дуже тихо.

 

  1. Потім він вимовляє такбір, піднімаючи руки вгору до рівня плечей або вище, пальці рук обернені до Кибли, так само, як і при звершенні першого такбіру.
  2. Потім він схиляє свою спину у напрямку Кибли. Його спіна та голова знаходяться на одному рівні. У цій позиції (руку) каже: Субхана Раббі аль-‘Азим (Слава моєму Господу Всемогутньому). Обов`язково сказати це хоча б один раз, але рекомендується сказати тричі. У позиції руку, ми повинні прославляти і вихвалювати Аллаха.
  • Субхана Раббі аль-‘Азим: Я стверджую, що Він вільний від будь-яких недоліків, та визнаю Його абсолютну ідеальність. Слова “Субхана Раббі аль-‘Азим” слід вимовляти із повною смиренністю та покорою Всевишньому Аллаху.
  1. Потім, слід випрямитись, повернувшись у позицію стояння, підняти руки вгору до рівня плечей, або трохи вище, долоні обернені в сторону Кибли, та сказати: Самі’ Аллагу лі-ман хамідаг (Аллах чує того, хто звеличує Його). Казати це слід при молитві наодинці та коли людина очолює молитву (імам). Потім усі разом промовляють: Раббана ва ляка ль-хамд (Господь наш, Тобі вся хвала). Опісля рекомендується говорити наступне: Хамдан касіран тойїбан мубаракан фіг. Мільа с-самаваті ва мільа ль-арди ва мільа ма ші’та мін шайін ба’д (Прекрасна, велична та благословенна хвала. Хвала, що заповнює небеса, землю та все, що Ти побажаєш, поза ними).
  1. Потім слід вимовити такбір та звершити земний поклон, опустивши стопи обох ніг, коліна, руки, чоло та ніс на підлогу. Не рекомендується притискати руки до тіла чи притискати живіт до стегон. Також необхідно слідкувати за тим, щоб передпліччя не торкались підлоги.
  2. У цій позиції (суджуд) каже: Субхана Раббі аль-А‘ля (Слава моєму Господу Всевишньому). Обов’язково сказати це хоча б один раз, але рекомендується сказати тричі Позиція земного поклону (суджуд) - найблагородніша. У ній вся хвала воздається Аллаху Всемогутньому. Тому, після звершення обов’язкової молитви згаданої вище, мусульманам рекомендується звертатися до Аллаха із благанням і смиренно та щиро просити Його про будь-що добре як в цьому, так і в наступному житті. Пророк (мир йому і благословення Аллаха) сказав: «Раб найближчий до Господа у земному поклоні. Тож благайте Аллаха у поклоні!». (Сахіх Муслім: 482)
  • “Субхана Раббі аль-А‘ля” означає: Я стверджую, що Аллах – Найвищий, Наймогутніший, над небесами, вільний від буд-якого недоліка. Це твердження нагадує людині, яка молиться, про різницю між ним та її Творцем, Найвищим, що, в свою чергу, веде до смирення та покори.
  1. Потім він вимовляє такбір і сидить між двома поклонами. Рекомендується сидіти на лівій нозі, тримаючи праву ногу у вертикальному положенні, обернувши пальці ніг у сторону Кибли, та тримаючи руки на стегнах, ближче до колін.
  • Насправді, будь яке сидіння під час молитви рекомендується виконувати саме таким чином, крім випадків, коли читається кінцевий ташаггуд. Тоді рекомендується сидіти на лівій сідниці, права нога має стояти вертикально, пальцями направлена у сторону Кибли, ліва нога покладена вбік, під праву.
  • Насправді, будь яке сидіння під час молитви рекомендується виконувати саме таким чином, крім випадків, коли читається кінцевий ташаггуд. Тоді рекомендується сидіти на лівій сідниці, права нога має стояти вертикально, пальцями направлена у сторону Кибли, ліва нога покладена вбік, під праву.
    1. Поміж двома земними поклонами слід говорити: Раббі ґфір-лі (Господи, прости мені). Рекомендується повторити ці слова тричі.
    2. Потім вимовляється такбір та виконується черговий земний поклон. Так закінчується перше повторення (ракят) молитви.
  1. Потім слід знову підвестися для звершення другого повторення, заразом читаючи такбір.
  2. Друге повторення виконується так само, як і перше.
  3. Після другого земного поклону в другому повторенні, слід сісти та прочитати перший ташаггуд: Ат-тахіййяту лі-Ллягі ва с-солявату ва т-тойїбату, ас-Саляму ‘Алейка аййю-га н-Набійю ва рахмату-Ллагі ва баракятуг, ас-Саляму ‘Алейна ва ‘аля ‘ібаді-Ллягі с-соліхін. Ашгаду ан ля іляга ілля-Ллаг ва ашгаду анна Мухаммадан ‘абдугу ва расулюг (Вся повага, вся хвала, все благословення – Аллаху. Мир тобі, о, Пророк, та милість Аллаха і Його благословення. Мир нам, покірним рабам Аллаха. Я свідчу, що ніхто не гідний поклоніння, крім Аллаха, та свідчу, що Мухаммад – Його раб та Його Посланець).
  4. Потім слід підвестися, вимовляючи такбір, та завершити усі молитовні повторення, якщо молитва складається із трьох (як молитва аль-Магріб) або чотирьох (як молитви аз-Зугр, аль-Аср та аль-Іша) повторень. У третьому та четвертому повтореннях читається лише сура аль-Фатіха.
  • Якщо молитва сладається із двох повторень (як молитва аль-Фаджр), то слід одразу читати останній ташаггуд.
  1. В останньому повторенні після другого земного поклону, слід сісти та прочитати останній ташаггуд. Він складається із першого ташаггуду, зазначеного раніше, слідом за яким одразу йдуть наступні слова (саляват): Аллагумма соллі ‘аля Мухаммадін ва ‘аля алі Мухаммадін кама соллейта ‘аля Ібрагіма ва ‘аля алі Ібрагім, іннака Хамідун Маджід. Аллагумма барік ‘аля Мухаммадін ва ‘аля алі Мухаммадін кама баракта ‘аля Ібрагіма ва ‘аля алі Ібрагім, іннака Хамідун Маджід. (О, Аллах, вознеси Мухаммада та його сім’ю, як ти возніс Авраама та його сім’ю. Воістину, Ти – Величний і Славетний. О, Аллах, благослови Мухаммада та його сім’ю, як ти благословив Авраама і його сім’ю. Воістину, Ти – Величний і Славетний).
  • Після цього рекомендується читати звертання: Аллагумма інні а’узу біка мін ‘азабі Джаганнам, ва мін ‘азабі ль-кабрі, ва мін фітнаті ль-махья ва ль-мамат, ва мін фітнаті ль-Масіх ад-Дадджаль (О Аллах, вдаюся до Тебе від покарання Пекла, від мук могили, від випробувань і негараздів життя і смерті і від бід спокуси Лжемесії).
  1. В кінці слід повернути обличчя вправо і сказати (таслім): Ас-Саляму ‘алейкум ва рахматуллаг (Мир вам і милість Аллаха). Після цього слід повернути обличчя вліво та сказати те ж саме.
  • Цими словами завершується молитва. Пророк (мир йому і благословення Аллаха) сказав: «Молитва починається із такбіру і закінчується таслімом». (Сунан Абу Дауд: 61; Сунан Ат-Тірмізі: 3) Такбір - це слова Аллаху Акбар (Аллах Найвеличніший), а таслім – це слова Ас-Саляму ‘алейкум ва рахматуллаг (Мир вам і милість Аллаха).
  1. Після кожної з п’яти обов’язкових молитов рекомендується читати такі слова
    1. Астагфіруллаг, (Шукаю прощення Аллаха) тричі.
    2. Аллагумма енте с-Саляму ва мінка с-Салям табааракта йа зу ль-Джалялі ва ль-Ікраам (О, Аллах, Ти – мир, і від Тебе йде мир. Благословенний Ти, Володар слави та щедрості). Аллагумма ля мані‘а ліма а‘тайта, ва ля му‘тия ліма мана‘та, ва ля йанфа‘у за ль-джадді мінка ль-джадд (О, Аллах, ніхто не може утримати те, що Ти даєш, і ніхто не може дати те, що Ти утримуєш; Ніхто не є могутнішим за Тебе).
    3. Субхан-Аллаг (Слава Аллаху) 33 рази, Аль-хамду лі-Лляг (Хвала Аллаху) 33 рази і Аллагу Акбар (Аллах Найвеличніший) 33 рази. А закінчити сотню треба словами: Ля іляга’ ілля-Ллаг, вахдагу ля шаріка ляг, лягу ль-мульку, ва лягу ль-хамду, ва гува ‘аля куллі шайїн Кадір (Немає бога, гідного поклоніння, крім Аллаха, Він не має рівних; царство і хвала належать Йому, і Він має владу над усім)

Значення сури аль-Фатіха

Аль-хамду лі-Ллягі Роббі ль-‘Алямін “Хвала Аллаху, Господу свiтiв!” (1: 2): Я звеличую Аллаха усіма Його атрибутами, діяннями і очевидними та прихованими благословеннями, з належною повагою і любов’ю. Рабб (Господь) – це Всевишній Аллах, Творець, Вседержитель і Прощаючий усі гріхи. «Світи» - це все, окрім Аллаха. Включає в себе, серед іншого, світ людських істот, джинів, ангелів та тварин.

Ар-Рахмані р-Рахім “Милостивому, Милосердному!” (1: 3): Ар-Рахман (Милостивий) і ар-Рахім (Милосердний) - два імені Аллаха. Ар-Рахман величніше, адже милість Аллаха охоплює як віруючих, так і невіруючих, а Ар-Рахім – стосується лише віруючих.

Малікі йавмі д-Дін “Царю Судного Дня!” (1: 4): Він є єдиним Суддею у Судний день. Це твердження нагадує віруючим про Судний день і спонукає їх вчиняти праведно.

Іййяка на’буду ва іййяка наста’ін “Лише Тобi ми поклоняємося i лише в Тебе просимо допомоги”(1: 5): Ми не поклоняємося нікому, окрім Тебе, і ми не вважаємо нікого рівним Тобі у поклонінні. Ми, також, прагнемо тільки Твоєї допомоги і підтримки у всіх наших справах, адже влада над всіма рішеннями належить лише Тобі.

Ігдіна с-сират аль-мустаким “Веди нас шляхом прямим” (1: 6): Вкажи нам на Прямий Шлях і допоможи нам стати на нього, поки ми не зустрінемо Тебе. Прямий Шлях (ас-сират аль-мустаким) не що інше, як іслам: ясна релігія, яка веде до милості Аллаха та Раю. Мухаммад, Печать Пророків, привів нас до неї, і щастя людини повністю залежить від її дотримання.

Сират аль-лязіна ан’амта ‘алейгім “Шляхом тих, кого Ти надiлив благами” (1: 7): Тобто, шляхом, яким керувалися пророки, праведні люди, які знають правду і слідують їй.

Ґойрі ль-маґдубі ‘алейгім ва ля д-доллін “А не тих, хто пiд гнiвом Твоїм, i не тих, хто заблукав!” (1: 7): Тримай нас подалі від шляху тих, на кого Ти розгнівався, адже вони знають правду, але вирішили не слідувати їй. І вбережи нас від шляху тих, хто не керується істиною через власне невігластво.

Що робити людині в молитві, яка не знає напам’ять суру аль-Фатіха та обов’язкові згадування Аллаха?

Мусульманин, який не знає напам’ять суру аль-Фатіха та обов’язкові згадування Аллаха, має робити наступне:

  • Він повинен робити все можливе, аби запам’ятати обов’язкові слова молитви. Адже молитва не буде дійсною без їх вимовляння арабською мовою. Ось вони: Сура аль-Фатіха, Аллагу Акбар (Аллах Найвеличніший), Субхана Раббі аль-‘Азим (Слава моєму Господу Всемогутньому), Самі’ Аллагу лі-ман хамідаг (Аллах чує того, хто звеличує Його), Раббана ва ляка ль-хамд (Господь наш, Тобі вся хвала), Субхана Раббі аль-А‘ля (Слава моєму Господу Всевишньому), Раббі гфір-лі (Господи, прости мені), перший ташаггуд, останній ташаггуд і Ас-Саляму ‘алейкум ва рахматуллаг (Мир вам і милість Аллаха).
  • Перш ніж вивчити всі ці слова, мусульманин має повторювати все, що запам’ятав до цього: згадування та звеличення Аллаха, а також аяти із Корана (особливо суру аль-Фатіха, яку, зазвичай, читають у положенні стоячи). Адже Аллах сказав в Корані: “Тож бiйтеся Аллаха, наскiльки зможете” (Сура Ат-Тагабун, 64:16)
  • Протягом цього періоду особливо рекомендується бути присутнім на колективних молитвах, аби мати змогу удосконалити свої молитви. Адже імам покриває частину недоліків молитов тих, хто молиться з ним разом.