Смирення і уважність в молитві

Найближчим до свого Господа раб є у стані земного поклону. .

Смирення і уважність (хушу’) – це суть молитви. Вони ведуть до глибокої концентрації і загального смирення перед Всевишнім Аллахом. Людина намагається якнайкраще сконцентруватись та зрозуміти коранічні аяти та благання, прочитані у молитві.

Вони також вважаються однією із рис справжніх віруючих: «Досягають

успiху вiруючi, якi смиреннi у своїх молитвах». (Сура аль-Мумінун, 23: 1-2)

Ті, хто дотримується хушу’ в своїй молитві, відчують солодощі поклоніння і віри, як сказав Пророк (мир йому і благословення Аллаха): Молитва була зроблена радістю моїх очей». (Сунан Ан-Насаї: 3940)

Те, що допомагає досягти хушу’ у молитві

Є ряд засобів, які допомагають розвивати стан смиренності і уважності в молитві, наприклад наступні:

1. Приготування до молитви

Наприклад, завчасно приходити до мечеті (для чоловіків), дотримуватись рекомендованих дій, які передують молитві, носити належний і гарний одяг, йти до мечеті смиренно і з гідністю.

2. Уникати відволікаючих факторів

Не слід брати участь у молитві, поки навколо присутні якісь відволікаючі фактори, які можуть вплинути на концентрацію, наприклад, малюнки, гучні звуки. Також сюди входить необхідність сходити до туалету, голод і спрага. Тримаючись подалі від таких відволікаючих факторів, людина розвиває безтурботність розуму, що прокладає шлях до кращої концентрації у великому виді поклоніння, який людина збирається виконати.

3. Заспокоєння

Заспокоєння. Пророк (мир йому і благословення Аллаха) ніколи не виконував молитву із поспіхом. Він виконував усі молитовні рухи відмінно і не змішував одну позицію з іншою, доки кістки не завмирали в попередній позиції хоча б на короткий час. Він (мир йому і благословення Аллаха) також наказав своїм сподвижникам, які часто із поспіхом виконували молитви, не квапитись у виконанні дій молитви та виконувати їх належним чином. Він не любив, коли вони поспішали, та порівняв таке виконання із клюванням ворон.

Він якось сказав своїм сподвижникам: «Найгірший злодій той, хто краде зі своєї молитви» Вони запитали його: «Як може хтось красти зі своєї молитви?» Він відповів: «Той, хто повністю не виконує поясний та земний поклони» (Муснад Ахмад: 22642)

Ті, хто поспішає у молитві, вочовидь, не можуть виконати її із належною концентрацією та повним смиренням перед Аллахом. Поспіх погано впливає на уважність та смирення у молитві, і, таким чином, зменшує винагороду за неї.

4. Згадування величі Аллаха

Ми маємо згадувати велич Творця, визнаючи Його досконалість. Слід визнавати наші власні слабкості й недоліки. Ті, хто пам’ятає про велич Аллаха, не може не помітити своєї незначущості порівняно із Ним. Це збільшує шанування Аллаха і змушує звертатись до Нього із смиренністю та щирістю. Ми також маємо пам’ятати про вічне блаженство, яке Аллах підготував для слухняних віруючих, і про суворе покарання, яке Він приготував для невіруючих. Ми також повинні думати про той день, коли будемо стояти перед Аллахом для останнього суду.

Аллах згадує в Корані, що ті, хто вчиняє так, насправді зустрінуться з Ним: «Шукайте допомоги в терпiннi й молитвi. Це важко для всiх, окрiм смиренних, якi впевненi, що зустрiнуть Господа свого й повернуться до Нього». (Сура аль-Бакара, 2: 45-6)

Чим більше наше усвідомлення того, що Аллах чує нас, відповідає на наші молитви, тим більше наше смирення перед ним і тим більше ми згадуємо про Його велич.

5. Роздуми над аятами Корану та інші згадування Аллаха в молитві

Коран був зісланий, аби ми над ним міркували. Як стверджується в Корані: “Це — благословенне Писання, яке Ми зiслали тобi, щоб вони мiркували над Його знаменнями й щоб замислилися надiленi розумом!”. (Сура Сад, 38:29) Цього неможливо досягти, не розуміючи смислу благань, звертань і аятів Корану, які читаються в молитві. Роздуми над змістом повторюваного, а також над власним станом, пов’язані зі збільшенням концентрації свого смирення в молитві, й іноді можуть викликати сльози. Такий емоційний ефект стає очевидним з кожним прослуханим аятом. Як говориться в Корані: «Коли їм нагадують знамення Господа їхнього, вони не стають до них глухi й слiпi!» (Сура аль-Фуркан, 25:73)

П’ятнична молитва (салят аль-джум’а)

Присутні мають уважно слухати п’ятничну проповідь та не займатись нічим, що могло б відволікти їх від неї.

П’ятнична молитва (салят аль-джум’а) - релігійний обов’язок, який відбувається замість молитви аз-Зугр у п’ятницю. Це один із найбільш піднесених ісламських ритуалів. Щотижня у цей день мусульмани збираються слухати проповіді імама, а потім виконують п’ятничну молитву.

Чесноти п’ятниці

П’ятниця є найкращим і найбіль возвишеним днем тижня, адже Аллах наділив цей день перевагами через низку причин:

• Пророк (мир йому і благословення Аллаха) сказав: «Аллах відвернув тих, хто був до нас, від п’ятниці. Юдеям дано суботу, християнам - неділю. Потім Аллах привів нас, і Він дав нам п’ятницю.» (Сахіх Муслім: 856)
• Аллах створив в цей день Адама, і в цей самий день наступить Судний день. Пророк (мир йому і благословення Аллаха) сказав: «П’ятниця є кращим днем, в який встає сонце. У цей день був створений Адам; у цей день його було прийнято до Раю, і у цей же день вигнано звідти. Судний день прийде в п’ятницю». (Сахіх Муслім: 854)

Хто повинен виконувати п`ятничну молитву?

П’ятнична молитва - це релігійний обов’язок, який мають виконувити люди, що відповідають певним умовам:

1. Вони повинні бути чоловіками: Жінки не повинні виконувати її.
2. Вони повинні бути відповідальними за свої дії з точки зору ісламу (мукалляф): Вона не обов’язкова для божевільних та дітей, які не досягли статевої зрілості.
3. Вони повинні постійно мешкати в місцевості: П’ятнична молитва не обов’язкова для мандрівників та кочівників, які живуть за межами міст та сел.

Вид і правила звершення п`ятничної молитви

1. Мусульманину рекомендується виконати повне ритуальне омовіння (ґусль), носити гарний та чистий одяг і рано прийти до мечеті.
2. Мусульмани збираються в мечеті. Імам займає кафедру (мінбар) та повертається до прихожан, і виголошує проповідь (хутба), яка зазвичай складається із двох частин, між якими він сидить короткий проміжок часу. У цій проповіді він нагадує їм про Аллаха, дає їм поради, проповідує їм і розповідає їм аяти із Корану.
3. Мусульмани повинні уважно слухати хутбу. Їм не дозволяється розмовляти або робити щось, адже тоді зникає користь від хутби. Навіть якщо мусульманин грався із килимком, каменями чи піском.
4. В кінці імам спускається з мінбару, займає свою позицію і очолює людей в двох ракятах молитви, в якій він читає вголос Коран.
5. П’ятнична молитва може бути виконана, тільки якщо присутня певна кількість людей. Якщо якась людина пропускає молитву з поважної причини, то ніхто не може виконати молитву замість неї; якщо хтось виконує її самостійно – вона недійсна. Замість неї слід виконувати щоденну обідню молитву (аз-Зугр).
6. Якщо людина спізнюється в мечеть і виконує менш, ніж однин ракят за імамом, то має самостійно завершити свою молитву після того, як імам завершить молитву, розглядаючи її як щоденну обідню молитву (Аз-Зугр).
7. Ті, хто звільняються від виконання п’ятничної молитви, наприклад жінки і мандрівники, не повинні виконувати щоденну післяобідню молитву (Аз-Зугр), якщо вони виконали п’ятничну молитву в мечеті.

Хто звільняється від звершення п`ятничної молитви

Іслам підкреслює, що мусульмани, яких не звільнено від виконання п’ятничної молитви, мають її виконувати, і застерігає їх від занять мирськими справами: “О ви, якi увiрували! Коли закликають вас на молитву в п’ятницю, то звернiться до згадування Аллаха i полиште справи торгiвельнi. Це краще для вас, якщо ви розумiєте”.(Сура аль-Джумуа, 62: 9)

Іслам також попереджає, що Аллах запечатав серцях тих, хто його пропускає молитву без поважної причини. Як сказав Пророк (мир йому і благословення Аллаха): «Аллах запечатує серця тих, хто пропустив три п’ятничні молитви поспіль, тільки через байдужість та без поважної причини» (Сунан Абу Дауд: 1052; Муснад Ахмад: 15498) Це означає, що він закриє їхні серця і помістить в них невігластво, як і в серцях лицемірів та грішників.

Виправдання, що вважається прйнятним для відсутності на п’ятничній молитві - це надзвичайно велика скрута або серйозна загроза здоров’ю та життю.

Чи може робота, яка вимагає від людини працювати у час п’ятничної молитви, вважатися достатньою причиною для її пропуску?

“Скажи: «Те, що в Аллаха, краще вiд розваг i вiд торгiвлi” (Сура Аль-Джумуа, 62:11)

Кар’єра, яка вимагає від людини продовжувати працювати під час п’ятничної молитви, не є виправданням для відсутності на ній. Адже Аллах наказав нам полишати наші мирські справи на час п’ятничної молитви: «О ви, якi увiрували! Коли закликають вас на молитву в п’ятницю, то звернiться до згадування Аллаха i полиште справи торгiвельнi». (Сура аль-Джума, 62: 9) Тому мусульманин зобов’язаний обирати роботу, яка не буде перешкоджати йому виконувати релігійні обов’язки. Навіть якщо така робота менше оплачується.

Коран також стверджує: «Хто боїться Аллаха, тому Вiн дає вихiд, та надiляє звiдти, звiдки той i не чекає. Тому, хто покладає сподiвання на Аллаха, достатньо Його». (Сура Ат-Таляк, 65: 2-3)

Молитва мандрівника

• Мандрівник під час своєї подорожі з одного місця в інше або під час свого тимчасового проживання, яке триває менше чотирьох днів, може скорочувати чотири ракяти молитви до двох. Таким чином, він виконує два ракяти замість чотирьох у молитві аз-Зугр, у молитві аль-Аср та у ночній молитві аль-Іша, якщо тільки він не молиться за імамом, адже в цьому випадку він повинен слідувати йому у кількості ракятів.

• Він може не звершувати додаткові молитви, які зазвичай виконуються разом із обов’язковими, (сунан раватіб), за виключенням додаткової молитви аль-Фаджр.
• Він може об’єднати обідню молитву Аз-Зугр із післяобідньою молитвою аль-Аср, а також вечірню молитву аль-Магріб із нічною молитвою аль-Іша, та виконати їх у будь-які із належних їм годин. В цьому є полегшення страждань, які людина переносить в дорозі.

Молитва хворого

Мусульманин повинен виконувати обов’язкові молитви за всіх обставин, поки він знаходиться в повній свідомості і в своєму розумі. Однак іслам бере до уваги різні ситуації і особливі потреби, а, отже, його законодавство враховує також і хворих.

Пояснення цього:

• Якщо людина занадто хвора, щоб встати, або виконання молитви в положенні стоячи може затримати її одужання, то вона має право виконати її в сидячому положенні. Якщо вона не взмозі цього зробити, то дозволяється виконувати її лежачи на боці. Пророк (мир йому і благословення Аллаха) сказав, «Моліться стоячи; якщо ви не можете зробити це, то моліться сидячи; якщо ви не можете зробити цього, то моліться лежачи на боці». (Сахіх Аль-Бухарі: 1066)

• Якщо людина не може вклонитися або звершити земний уклін, то слід нахилятися вперед наскільки можливо.
• Якщо людина не може сидіти на підлозі, то може сидіти на стільці або на чомусь подібному.
• Якщо людина не може виконати вуду перед кожною молитвою через хворобу, то може об’єднати обідню молитву аз-Зугр із післяобідньою молитвою аль-Аср, та вечірню молитву аль-Магріб із ночною молитвою аль-Іша.
• Якщо йому не можна використовувати воду через хворобу, то, натомість, дозволяється виконувати тайяммум (сухе омовіння), а потім виконувати молитву.